Проблемна тема

Впровадження міжпредметних звязків на уроках образотворчого мистецтва

     Що таке мистецтво?.. Питання складне і водночас просте. Словники, енциклопедії пропонують багатослівні визначення. Озираючись навколо, уважно подивимося, що нас оточує. Книжкова ілюстрація, вишитий рушник, стінопис у соборі, ювелірна прикраса. Все це – твори мистецтва, і всі вони створені людьми. Тобто, мистецтво – це один із видів людської діяльності.

На уроках образотворчого мистецтва учні навчаються малювати, ліпити; перетворюють різні лінії, кольорові плями на будинки, сонце, своїх друзів. Навчаються відтворювати навколишній світ і втілювати свої фантазії.

Вивчення образотворчого мистецтва в школі має важливе значення для всебічного розвитку особистості дитини. Кожен учень, незалежно від своєї обдарованості, може навчитись образотворчої грамоти.

  Завдання учителя – розвивати в учнів віру, впевненість у своїх силах за допомогою всіх методичних, педагогічних засобів та прийомів, якими він володіє. Кожна дитина неоднакова з погляду навчання, поведінки. Учитель ретельно повинен продумати різні методи впливу на дітей, повинен використати момент морально – психологічного переламу учня з виховною метою, керуючи його роботою з малювання, допомагаючи в самовираженні.

   Багатовікова історія людства свідчить, що мистецтво сприяє розвитку духовного світу, морально – естетичних відносин, духовних потреб та творчих здібностей особистості. Проте реалізація величезних потенціальних можливостей мистецтва значною мірою обумовлена рівнем сприймання художніх явищ. Сприймання ж може бути пасивно – споживчим або активно – творчим. Пасивні форми контактів з явищами мистецтва, просте накопичення вражень суттєво не впливають на формування особистості. Необхідною умовою навчання та виховання школярів засобами мистецтва стає активно – творче сприйняття, яке дає змогу координувати можливе звернення до художніх творів, формувати інтереси, потреби, смаки, інші елементи естетичної свідомості, які безпосередньо пов’язані зі сприйняттям і визначають його зміст.

Найкраще пізнання мистецтва, коли воно взаємодіє з іншими предметами, завдяки цьому мистецтво збагачується новими засобами, сприяє поглибленню пізнавального та виховного впливу на учнів. Взаємодія різних предметів допомагає кращому осмисленню образотворчого мистецтва. Жоден окремо взятий предмет не може визначити всієї повноти людських можливостей. Лише сукупність усіх предметів робить особистість дійсно багатогранною, допомагає всебічно удосконалити психіку, збагатити внутрішній світ учнів.

Такі заняття з образотворчого мистецтва мають велику пізнавальну і виховну силу, дають можливість ефективно розвивати в учнів почуття прекрасного, формувати високі естетичні смаки, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва, історію рідного краю, пам’ятки історії та архітектури, красу та багатство рідної природи.

Ідея міжпредметних зв’язків не нова. Вона актуальна для вивчення багатьох предметів: наприклад, математика і фізика, історія і література, образотворче мистецтво та народознавство тощо.

  Свої уроки з образотворчого мистецтва поєдную з багатим, різноманітним та цікавим народознавчим матеріалом, використовую твори української літератури. Адже, народознавство, література – це наша духовна культура, історія мови, звичаїв, обрядів, пісень, а також і матеріальна культура, бо у кожен виріб прожиткових речей, господарювання, створення житла, поселення вкладалася національна душа. Народознавство – це пізнання себе в собі, в світі, своїх коренів та внутрішнього «я».

 Такими уроками я заохочую дітей до творчості, адже це і є основним завданням у моїй роботі. Найголовніше для розвитку творчості в дітей – створення сприятливих умов для творчого самовираження учнів та розкриття їх здібностей. Діти дізнаються про історію та культуру рідного краю, вчаться розуміти красу, у них постійно виникає бажання творити самостійно.

Творчість – це процес народження нового у природі та в людині, необхідна умова інтелектуального та духовного зростання людини.

У кожної людини є здатність до творчості, адже з нею діти народжуються. Тому на своїх уроках я ставлю завдання знайти оту ниточку творчості , не втратити, а навпаки розвивати її.

Для дітей образотворче мистецтво – предмет цікавий і незвичайний. У дитини виникають нові інтереси, почуття, розвивається активність, самостійність. Дитина, створюючи малюнок чи композицію, часто бачить те, чого не помічаємо ми, дорослі. Тому що сприймає світ особливо, по-своєму, творчо і безпосередньо.

Готуючи інтегровані уроки, теми добираю так, щоб дітям було цікаво слухати, запам’ятовувати, пізнавати нове, корисне, і тоді учням буде легко виконати завдання. На уроках використовую бесіди, ігри, художні тексти, картини художників, народних майстрів, малюнки дітей, різноманітні вироби, проводжу виставку дитячих робіт. Це сприяє активізації пізнавальної діяльності дітей, швидкому сприйняттю та осмисленню матеріалу, усвідомленню та розумінню при виконанні робіт, індивідуальних творчих завдань. Намагаюсь розвивати уміння працювати з кольором, бачити окремі елементи та всю композицію цілком.

   У своїх роботах учні нерідко допускають помилки: малюють те, що знають; найчастіше використовують колір, не усвідомлюючи його символіки ( адже колір передає внутрішній світ дитини ); часто докладають зусиль для контролю за рухом руки і тому швидко стомлюються; не повністю заповнюють аркуш паперу. Часто роблю зауваження щодо використання та роботи з фарбами. Привчаю, щоб діти відчували фарбу, розуміли її, отримували радість від роботи з нею; правильно змішували різні кольори; навчаю правильності у володіння пензлем під час роботи. Часто фарби замінюю олівцями, тушшю, крейдою. Помічаю, що діти малюють з великим інтересом. Виконання робіт з образотворчого мистецтва різноманітне, крім малюнків використовую витинанки, аплікації, виготовлення виробів з природного матеріалу. Урізноманітнення робіт розвиває у дітей об’ємне художнє мислення.

Особливу увагу при виконанні творчих завдань звертаю на індивідуальну роботу з учнями. На уроках я помічаю часто дитячу нерішучість, невпевненість у своїх силах, деяку скутість, що заважає дітям виконувати роботу, досягти успіху, гальмує її творчий розвиток.

   Сучасні діти – це особливі діти, які щомиті потребують нового, цікавого, неординарного підходу. І тому я намагаюсь у своїй роботі проводити більше нестандартних уроків. Інтеграція дає можливість розкривати дітям світ в цілому, використовувати навчальний процес для так званого «повного» навчання. Діти на таких уроках не тільки вчаться техніці та послідовності виконання робіт, а глибше пізнають основу створення духовних цінностей народу, історію та культуру своєї нації. Намагаюсь підбирати на кожен урок багатий ілюстрований матеріал, твори кращих художників України та світу. Це збагачує духовний світ дитини, розширює кругозір та сприяє кращому розумінню творчого завдання, надихає на створення власного «шедевру», урізноманітнює творчу діяльність на уроці.

Уроки образотворчого мистецтва повинні формувати у дитини почуття прекрасного, навчити милуватися красою рідної природи, захоплюватися нею. Намагаюся використовувати на уроках фрагменти музичних творів, відеофільми та інші засоби активізації творчої діяльності учня. Художнє слово, музика, колір – все це створює на уроках емоційний настрій на роботу дитячої уяви, творчої активності.

   Я прагну, щоб уроки образотворчого мистецтва залишили помітний слід у свідомості кожного учня, щоб у дітей формувався потяг до краси, прищеплювались вміння та навички, корисні для життя і подальшого навчання. Допомогти учневі знайти своє покликання – завдання кожного учителя. І хтозна, може сьогодні серед моїх учнів сидять майбутні художники чи скульптори, архітектори, дизайнери. І саме я допоможу дитині знайти свою життєву дорогу. Але якщо цього не станеться – не біда.

  Я допомагаю дітям опанувати мову мистецтва, навчаю здатності відчувати гармонію і створювати її своїми руками. Формую художній смак та даю дитині можливість глибше увійти у царство краси. І якщо на уроці в учня захоплено заблищали очі, і рука потягнулася до пензля чи олівця, то я відчуваю, що недаремно пройшов день, а, значить, моя праця принесла користь, і світ збагатився ще одним «майстром». У дитини виник інтерес, отже, формується позитивне ставлення до навчання, до мого предмета. Тож мети досягнуто!

   Головне завдання на уроках образотворчого мистецтва я вбачаю не в тому, щоб навчити дитину зображати якийсь об’єкт, а уміти бачити красиве, відчувати красу і гармонію в природі і у звичайних речах. Навіть, проведення здавалось би звичайної лінії, вимагає відчуття краси. А що вже говорити про набагато складніші речі.

 Отже, можна зробити відомий всім висновок, що все в житті взаємопов’язане. Стосовно навчальних предметів, то можна сказати так: навички, отримані на уроках образотворчого мистецтва застосовуються на інших уроках, а знання, які отримали діти на інших уроках ми з успіхом застосовуємо при створенні малюнків.